Як підготувати майбутнього підприємця — інтерв'ю гендиректора КІНТ газеті "Бізнес"

Ділимося з читачами цікавим матеріалом від інформаційного партнера турніру "Стратегія фірми-2016", газети "Бізнес". Нещодавно генеральний директор КІНТ Віталій ПАЗДРІЙ та кореспондент цього видання Оксана ПОЛІЩУК зустрілися й обговорили актуальні питання інтерактивної економічної освіти молоді.

"Ми творимо підприємницьку еліту зі шкільної лави"

Зараз точиться багато розмов про розвиток економічного мислення молодого покоління. Як саме сприяє йому бізнес-симуляція ViAL+, яку ви впроваджуєте серед школярів та студентства?

— Передусім її використання дозволяє частково подолати одну з найбільших проблем нашої системи навчання — надлишок теоретичних знань і нестачу практичних навичок. У молодої людини часто немає можливості проявити себе на практиці в обраній сфері, особливо в галузі економіки.

Але така можливість з’являється, коли використовуються інтерактивні комп’ютерні програми, бізнес-симулятори. Подібний симулятор з високою достовірністю моделює зовнішнє ринкове середовище, в якому учаснику належить віртуальна компанія з капіталом у 10 млн грн. Життєдіяльність цього підприємства повністю залежить від власника чи групи власників, якщо участь у програмі колективна. 

У бізнес-симуляції можна купувати обладнання, планувати виробництво, виробляти продукт, встановлювати ціни, рекламувати товар, передбачати реакцію споживачів та конкурентів тощо. Отримуючи віртуальні доходи та витрачаючи їх, розробляючи стратегію розвитку свого “дітища” з метою вийти на лідерські позиції, молода людина починає мислити категоріями економіки й аналізувати бізнес-процеси крізь призму причин і наслідків. 

Кілька слів про ефективність цієї методики. Ми вже третій рік поспіль успішно проводимо Всеукраїнський бізнес-турнір для учнів 8-11-х класів "Стратегія фірми". Буквально днями я повернувся з Кривого Рогу, де наша компанія спільно з місцевими освітянами організувала регіональний турнір для дітей. 

Переміг там не відмінник — хлопчина, який до того не знав, що таке економіка, але досить жваво цікавився підприємництвом. Однак уже у процесі змагання він оперативно опановував базові економічні поняття, підключаючи кмітливість, інтуїцію і вроджений підприємницький хист. Саме так, завдяки емоціям та азарту інтерактивний бізнес-турнір пробуджує підприємницькі здібності та лідерські якості в дітей 14-16 років. 

У традиційній грі зазвичай є чітко встановлені правила, сценарій, ведучий. Бізнес-симуляція за своєю специфікою є трохи іншою — вона відтворює зовнішню "оболонку" економіки, а ігрове середовище формують рішення самих учасників. І тому це середовище динамічне, нові зв’язки виникають постійно і спонтанно, а не вигадуються заздалегідь. Як і в реальному житті. Це ми і називаємо навчанням на практиці.

НА ФОТО: Генеральний директор КІНТ Віталій ПАЗДРІЙ.

— Як відтворюється у симуляторі вплив держави, без якого економічний механізм не буде повноцінним? 

— Держава, наприклад, у нашій бізнес-симуляції (ViAL+), звичайно ж, є. Держава в симуляторі збирає податки, надає податкові канікули, пільгове кредитування, виступає в ролі законодавця тощо.

Все це в ідеальному вигляді, оскільки ми хочемо показати, якою в принципі має бути державна економічна політика: прозорою, об’єктивною, чесною. Ми прекрасно усвідомлюємо, що, ставши справжніми підприємцями, сьогоднішні учасники наших турнірів стикатимуться з іншими, досить неприємними речами. Але ж, аби щось навколо змінилося, вони мають розуміти, чого треба добиватися. З такого морального дисонансу починаються будь-які конструктивні зміни в суспільстві. 

Це одна з основних цілей нашої новаторської технології навчання бізнесу поряд із прагненням показати чистий конкурентний ринок, де нічого не з’являється просто так і не виникає нізвідки. Те, що з компаніями учасників відбувається, — завжди результат їхніх дій, рішень, свідомого вибору. 

— Бізнес-симуляції прийшли до нас із Заходу. Як їх сприймають наше суспільство, молодь, наскільки суттєво доводиться адаптувати їх до українських реалій? 

— Потреба в дуже суттєвій адаптації не виникала. Адже симуляція сама по собі — давня і продумана методика (згадати хоча б військові симулятори, що виникли понад 250 років тому). Водночас це ефективна і зрозуміла практична технологія, тому українська громадськість прийняла такі програми в цілому позитивно.

Єдине, що в зарубіжних бізнес-симуляціях присутні фондовий ринок, біржі, ціни акцій тощо. Розробляючи ViAL+, зокрема, для вітчизняних шкільних програм з економічних дисциплін, ми свідомо уникали таких складнощів. 

Наше конкретне завдання — ознайомити молодь з основами виробничої економіки на прикладі невеличкої молочної компанії. Вона доступно ілюструє функціонування малого й середнього бізнесу. 

— Як роботодавці ставляться до ідеї використання бізнес-симуляторів для підготовки майбутніх спеціалістів? 

— Зізнаюся, спочатку на нас дуже специфічно дивилися. Але бізнес хоче отримати працівників, які уміють вирішувати проблеми. У симуляції ти сам маєш вирішити, що і коли робити, сам обираєш стратегію й реалізовуєш її. Проявляються ті вміння й навички працівника, які зараз дуже цінуються.

До речі, можна брати приклад з наших сусідів, поляків. Вони за останні п’ять років створили понад 200 різноманітних симуляторів, лідирують у сфері інноваційних освітніх технологій. І ми всі бачимо макроекономічні досягнення Польщі. 

Компанія інтелектуальних технологій має на меті формувати культуру підприємництва і бізнесу в Україні зі шкільної лави, причому із приділенням значної уваги етиці. Намагаємося укріпити молодих людей у прагненні до самореалізації незалежно від можливостей. 

Це саме те, що проголошено в епоху Революції гідності, дає сили та натхнення змінювати середовище і формувати те покоління, яке дасть Україні набагато більший поштовх для розвитку економіки, підприємництва і, взагалі, ініціативності. 

Іншими словами, внутрішній освітній фронт. Освітянам необхідно дати нові інструменти для забезпечення ідеї безперервного навчання населення. Бізнес-симулятори — один з фрагментів загальної картини оптимальної бізнес-освіти. Чому ми пропонуємо їх саме учням 8-11-х класів? Бо це період самовизначення дитини, вибору нею професії та подальшого життєвого шляху. 

— Українці не так давно познайомилися з бізнес-симуляторами, але вже досягли значних успіхів, виборовши у 2010 р. світову першість у грі Global Management Challenge. Отже, потенціал таки є. Як ви вважаєте, коли він буде реалізований в українській економіці? 

— Передусім у країні має “нарости” критична маса людей, які пройшли школу бізнес-симуляторів. Їм, безумовно, знадобиться час, аби вибудувати свій бізнес, зробити кар’єру — тобто показати, що дало їм це навчання.

Якщо говорити про ближчі перспективи, саме зараз відбувається зміна економічно активного покоління. Велику роль відіграє й державна політика в діловому сегменті. Зараз вона далеко не досконала, але українське підприємництво виживає, розвивається. 

Через кілька років воно може поповнитися і сьогоднішніми школярами, які відкрили свої бізнес-обдарування в нашій та інших симуляціях. Деяких ми з радістю рекомендуємо роботодавцям і партнерам. Бо вони — “зірки”. Хай не всі з них стануть керівниками, але креативними спеціалістами, що приймають плідні рішення, точно будуть. 

— А чи будуть якісь побажання батькам таких молодих “зірок”? 

— Я б хотів сказати їм: дозвольте своїм дітям спробувати себе в іншій ролі, відмінній від тієї, яку ви їм підібрали чи плануєте підібрати. Дайте можливість молоді проявити себе так, як цього хоче вона, і підтримайте її. Не бійтеся змін, які можуть відбутися з вашим сином чи донькою. Швидше за все, ви побачите свою дитину ще з одного, прекрасного, боку. 

Оригінал інтерв'ю